Джерела Político повідомляють, що лідерам ЄС вдалось знайти компроміс з Орбаном завдяки трьом умовам. Подейкують, що цьому передували неформальні зустрічі лідерів кількох очільників та Віктора Орбана за сніданком.

До слова, всі 50 мільярдів допомоги розраховані на 4 роки і будуть спрямовані на відновлення та реконструкцію України.

Проте це не єдина тема, яка впродовж тривалого часу тривожила суспільство. На тлі обговорення так званої “відставки” Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, вчора, 1-го лютого, видання CNN опублікувало статтю Главкома. У ній Залужний висловив своє бачення стосовно важливих змін до підходів ведення війни в Україні та ролі безпілотників у сучасних бойових діях.

Валерій Залужний написав, що основною причиною зміни стратегії, форм і способів застосування військ, безумовно, є розвиток озброєння та військової техніки, а особливо безпілотних систем, застосування яких стало масовим і дозволяє виконувати широкий спектр завдань, що постійно зростає. Тому саме безпілотники є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми, які є у часі не вигідними для України з цілої низки причин.

Чи є символічним те, що ця стаття зʼявилась саме на тлі обговорень про “відставку” та як вдалось розблокувати допомогу Україні? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів політолог Володимир Цибулько. 

Ми отримали те, що дуже хотіли. Чия це заслуга – української дипломатії чи все-таки це консолідована позиція Заходу, який зрозумів, що грати потрібно серйозно і час виявити лідерство? 

Нам не просто “дарують” 33 мільярди, це гроші у такий собі кредит в ощадливій формі

По-перше, Європа – відповідальна. Тобто Європейський Союз проявив дуже послідовну й чесну позицію щодо України. Перспектива набуття членства України в ЄС – це реальність. І саме цим актом, в тяжкий для України час, Європейський Союз підтвердив, що він солідарний з Україною і що він бачить Україну частиною себе. Так поводяться, коли сподіваються, що Україна дійсно набуде всіх важливих параметрів для гармонійного входження в Євросоюз. Адже навіть спеціальне положення щодо надання цієї допомоги треба розшифрувати. Нам не просто дарують 33 мільярди, це гроші у такий собі кредит в ощадливій формі. 17 мільярдів – це безповоротна допомога. Тобто це велике союзництво, тому що кредит на таких умовах не є символічним. Ми б його більше ніде не взяли. Але цей кредит стимулює нас все-таки підтримувати й розвивати економіку. 

В продовженні надання цієї допомоги також є певні умови. ЇЇ мають розтягнути на 4 роки. Серед вимог – верховенство права, боротьба з корупцією, свобода слова і багато інших вимог. Як виконання цих завдань будуть моніторити? 

Навіть сама історія надання цього кредиту і цієї допомоги супроводжувалася окремою позицією Угорщини. З Орбаном таки знайшли спільну мову, тобто Орбан наполіг на тому, щоб моніторинг відбувся через два роки після надання перших траншів. І очевидно, що перші транші будуть найбільш вагомими, тому що допомога Сполучених Штатів затримується. І я думаю, що вже в березні надійдуть перші, мабуть, чотири або п’ять мільярдів з цієї допомоги. Щодо моніторингу, ми нікуди не сховаємо позицію Орбана навіть якщо він не буде прем'єром Угорщини. Я думаю, що певна тяглість в Євросоюзі буде тривати, і бажання моніторити кожен крок української влади буде дуже великим.

Будемо вірити, що і Сполучені Штати Америки виконають свою місію. Вони хочуть залишатися лідерами демократичного світу, а лідерство – це демонстрація солідарності, інколи непрості рішення, компроміси і "наступання собі на горло". Це тягар відповідальності лідера. Я думаю, що Штати на це здатні, і вони це зроблять. І що цікаво, вчора була інформація, що якби вибори відбулися найближчим часом, то Джо Байден обійшов би Дональда Трампа в цій електоральній боротьбі. Тобто все не так однозначно щодо того, що Трамп уже переміг. Ще не все зрозуміло. Що ви можете сказати стосовно цього?

Треба сказати, що ті “нервові” теми, на яких пробує побудувати свою виборчу кампанію Трамп, не першочергові. Але в Байдена є великий “козир”. Це насамперед зростання економіки, зменшення безробіття та зростання споживання. Тобто за останніми підрахунками, американська економіка перевершила усі очікування, бо прогнозовані показники очікувалися у 2,5 % зростання. За минулий рік Сполучені Штати показали 3,3 % зростання економіки. Для такої величезної економіки, як американська, це дуже суттєвий показник.

Хочу також обговорити вчорашню статтю Залужного за результатами його інтерв'ю з західними медіа. Інформація про те, що його можуть відправити у відставку продовжує бути актуальною. І саме в цей час, генерал Залужний дуже чітко розповідає, що таке перемога над Росією, як цього досягти, які ми маємо проблеми, що нам потрібно зробити і як нам треба демонополізувати виробництво зброї. Як ви можете прокоментувати те, що ця стаття вийшла саме зараз і що ви думаєте стосовно того, що сказав Валерій Залужний?

Найголовніше, що Залужний демонструє високий рівень професіоналізму і візіонерство зі сторони влади. За останні пів року ми взагалі не чуємо, яку країну будує Зеленський, яку країну ми отримаємо по завершенню бойових дій і що для нас буде перемогою. Зеленський безперервно повторює про вихід на кордони до 1991-го року, але про все інше просто мовчить. Він не говорить про те, що нам потрібно відновити екологію, компенсувати втрати домогосподарствам і зробити так, аби Росія одержала без'ядерний статус.

Тобто така чітка і візіонерська позиція генерала Залужного свідчить про те, що військові в професійному сенсі в нинішній ситуації виглядають більш привабливо для українського суспільства, ніж політичні вертикалі. Українці не відчувають у політичній вертикалі лідерство і технологію власного виживання. Вони бачать власне виживання у діях і в позиції військових. Тому публікація генерала Залужного для CNN важлива тим, що ми не бачимо візіонерських подач з боку політиків. 

Хочу запитати й про тему закону про мобілізацію. 6-го лютого мають винести цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради в сесійну залу. Юлія Тимошенко висловився, що вона чітко буде проти цього варіанту законопроєкту. Але є певні норми, які викликають запитання. Найголовніше завдання – наповнити Збройні сили підготовленими й вмотивованими людьми. Хочу обговорити також те, що найбільш турбує суспільство – тема електронних повісток. Електронні повістки будуть в електронному кабінеті. Якщо впродовж трьох днів ти не побачив цю повістку і не прийшов у ТЦК – будеш нести кримінальну відповідальність. Якщо 500 тисяч людей таку повістку не побачать, порушать 500 тисяч справ, суди будуть переповнені. А потім, скажімо, людей засуджують. І ми маємо 500 тисяч ув'язнених замість 500 тисяч мобілізованих. Яка, на вашу думку, ще має бути пророблена робота над цим законопроєктом? І що зараз Кабмін подає стосовно цього – каральні позиції чи законопроєкт, який наповнить Збройні сили? 

Мені здається, що Кабмін вирішив подати таку "хребтовину", за допомогою якої депутати "наростять м'язи". Тобто, швидше за все, що вони подали “рамку”, яка буде змінюватись через позицію партій, фракцій, депутатських груп і окремих депутатів в той чи інший бік. Тобто уряд зараз в складному становищі і йому вигідно створити компромісну позицію, щоб депутати могли зійтися на варіанті, який всіх влаштує. В чому, власне, парадокс? 

Людина, яка вже не придатна до служби, стає фактично непотрібною державі

Але в чому тоді солідарність із військовими? Адже в нас головна політична особа під час війни – це людина зі зброєю. І все суспільство повинне стояти, бути солідарною із людиною, яка тримає цю зброю, допомагати, лікувати, забезпечувати усім необхідним. А в нас якась абсолютно дивна історія щодо забезпечення війська і солідарністю. Це, фактично, знущання з військових, особливо ветеранів чи людей, які потребують лікування після служби. Людина, яка вже не придатна до служби, стає фактично непотрібною державі. Це дуже страшна ситуація, бо це не заохочує людей захищати країну. 

Ми бачили багато ситуацій, коли якийсь водій марштурки починає хамити військовому через те, що він його везе безкоштовно. Військові навіть платять за те, щоб їм не хамили. А суспільство "набирає води в рот" і мовчить, коли захисників відверто принижують. Найголовніше, щоб цей закон не робив "ведмежу послугу" для людини, яка воює, або ж для того, кого мобілізують. Цей закон і вся комунікація довкола цього закону побудована так, що це – суцільна репресія, а він таким бути не може, якщо мета – наповнити військо. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Звільнення Залужного шкодить не лише Зеленському, а й усій державі, – Безсмертний