“Ми наполягаємо на НАТО, ми хочемо в НАТО. А чи хоче НАТО нас?”


Іван Ступак
військовий експерт, ексспівробітник СБУ
Посилання скопійовано
Сполучені Штати та Україна досягли консенсусу з більшості питань "мирного плану", але між ними все ще залишаються розбіжності. За словами джерела СНН, розбіжність стосується зокрема і пропозиції обмежити чисельність Збройних сил України до 600 тисяч: під час переговорів запропонували нове число, але Київ хоче подальших змін, перш ніж погодитися. Як можна вирішити питання чисельності української армії, — в коментарі для FM Галичина розповів експерт Іван Ступак.
Іван Ступак, військовий оглядач, для FM Галичина:
Про армію. Тут питання, як на мене, стоїть в тому, щоб саме Україна вирішувала, яка у нас армія. Щоб нам ніхто зверху або збоку, знизу не диктував. (Армія 600 тисяч – це велика армія. За мірками мирного часу – це овербата.
Для порівняння, німецька армія. 80 мільйонів населення, армія зараз приблизно 180 тисяч. Максимум за декілька років вони збільшать до 250 тисяч.
Тут українське питання таке: а скільки ми можемо утримувати? Це не дешеве задоволення. Україна самостійно підтримувати таку кількість збройних сил просто не зможе.
Якщо, наприклад, французи, німці, британці скажуть, що ви знаєте, ми тут порадилися і вважаємо, що ви є захисниками Європи. І тому, будь ласка, от 600 тисяч визначили, — ми готові всі їх утримувати стільки, скільки буде потрібно. Років 5-7 ми, європейці, вам платитимемо за нашу безпеку.
Питань нема, ідеальний варіант. Але якщо Україна не витягує, то тут треба виходити виключно з власних ресурсів.
Що у нас є в наявності? Які фінансові можливості? Бо після закінчення війни, маємо розуміти, нам припинять давати гроші в такій кількості, які зараз дають, і ми повинні будемо жити по можливостях.
Ми наполягаємо на НАТО, ми хочемо в НАТО. А чи хоче НАТО нас? Ні, НАТО нас не хоче. Станом на початок 25-го року було орієнтовно 7 країн, які виступали проти членства України в Альянсі. А якщо одна країна проти, то Україна, наступна країна, не важливо як вона називається, до Альянсу не вступить.
Тобто за нас повинні проголосувати з позицією за, 32 країни. Щоб ми стали 33.
Угорщина, Словаччина, Чехія, Німеччина, США, Бельгія, Туреччина, — майже третина країн виступають проти членства України в Альянсі.
Питання, нащо ми наполягаємо, якщо нас там не чекають? І друге, а що нам може Альянс дати? Від війни захищати не буде, повірте мені, на 110%. Якщо Росія знову нападе, вони просто не проголосують за надання Україні допомоги військовим шляхом. А тоді сенс який був, що ми так наполягали на цьому Альянсі?

