17 листопада львівський фольк-гурт “Пиріг і батіг” презентував альбом “Зелений” у Львові, на якому побували й журналісти “FM Галичина”. Камерний концерт відбувся у “Музеї ідей”. Тексти пісень – поезія Богдана-Ігоря Антонича, яка, за словами колективу, “викриває тайну об'єднання з усім живим на світі”. 

На підготовку альбому “Зелений” – зведення і запис – витратили лише 9 днів. Це вже не вперше гурт “Пиріг і батіг” дає “друге життя” збіркам українських поетів. У 2016-му році в рамках сольного проєкту Мар’яна Пирога “Пиріг”, Мар'ян із Лесиком (Омодада) випустили альбом “Поетичний” на вірші Павла Тичини. 

До оригінального складу входили Мар’ян Пирожок (псевдонім Мар’ян Пиріг), Маркіян Турканик і Сашко Марусяк. Згодом до проєкту долучився Всеволод Садовий, а з 2021-го року в проєкті грає гобоїст Юрій Хвостов, а з 2022-го – контрабасист Артем Каменков, перкусіоніст Лесик Омодада і фаготист Крістов Віков.

Варто зазначити, що альбом “Зелений” – другий альбом в рамках проєкту “Пиріг і батіг”, який утворили у 2019-му році. До цього альбому увійшло 12 творів, а на камерному концерті гурт “Пиріг і батіг” виконали 5 композицій: “Весна”, “Зелена віра”, “Ars poetica”, “Три перстені” та “Пісенька до сну”. Самі учасники визначають свій стиль як «співана поезія» або «декламація у співах». 

Мар'ян Пиріг розповів про цінність і необхідність культурних заходів:

“Я не погоджуюсь і не розумію людей, які говорять, що культурні заходи не на часі. Є люди, які зараз на фронті, які беруть в руки зброю і воюють з нашим ворогом. Але культура – це також фронт, в якому я вбачаю не лише історичну цінність, а й політичне гасло. "Не існує культури поза політикою", – саме цю тезу наш гурт активно просуває.

Дуже багато поетів було вбито під час радянської окупації, починаючи з 1921-го року, коли вбили Миколу Леонтовича і Григорія Чупринку. Зараз як ніколи на часі популяризація будь-якої форми мистецтва, і поетика теж може стати "кісткою в горлі" нашим ворогам. Наш край зрусифікований, тому його українізація також має мати певні хірургічно-технологічні підходи, тому що люди втомилися від російської агресії і дуже “гостро” реагують на такі теми. Наш гурт займається лагідною українізацією ще з 2010-го року. Коли до таких тем застосовуєш більш лагідний, поетапний і терплячий підхід, то й люди сприймають це більш природно. Мені простіше, завдяки музиці, переживати цей період, хоча я теж втомився, але тут дуже багато аспектів, які ми мусимо пропрацьовувати. Враховуючи, що до Львова приїхало багато переселенців, мовне питання стоїть “ребром”. Якщо ми хочемо, аби ці люди закохалися в українську мову, то маємо шукати різні шляхи, аби продемонструвати їм, наскільки вона чудова. А такі події, як камерні концерти, дозволяють неагресивним методом торкнутись до українства, а українство, в свою чергу, торкнеться до їхніх душ. 

Це для мене якась вкрай необхідна взаємодія і зв'язок, який приносить користь іншим. Потрібно допомагати комунікувати людям, бути тим містком, який допоможе жити умовно мирне життя тут, але й не дасть забути про ціну. Потрібно постійно нагадувати про тих, завдяки кому ми на декілька днів забуваємо про тривоги, відвідуємо кав'ярні чи просто чекаємо транспорт на зупинці у рідному місті. Ми маємо пам'ятати ціну наших днів, а не робити вигляд, що війни немає. 

Культурних подій зараз багато, і це не погано. Просто ми маємо розмежовувати шоубізнес від культури, бо у моєму розумінні, між цими поняттями – величезна прірва. Антонич народився на теренах Польщі, але приїхав в Україну і закохався в нашу мову, а згодом – досконало нею володів і став українським поетом. Це, знову ж таки, дуже гарний приклад, аби показати і сказати людям: "Дивіться, це – українська мова. В неї можна закохатися, і писати поезію, писати те, що на душі, саме українською". Антонич вигадував свої слова, писав вигадано-українською, і це також демонструє те, що зараз не потрібно соромитись суржику чи діалектизмів. У цього геніального автора також був своєрідний лемківський діалект, але він пишався ним, а не соромився його. Ми мусимо в тилу кувати ті речі, на яких буде базуватися наше суспільство після нашої перемоги”, – розповів лідер гурту.  

Проєкт відбувається за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу “Публічна дипломатія 2023”. Його мета – познайомити українців і поляків із творчістю та життєвим шляхом українських поетів. А камерний інструментал і містична підземельна локація по-справжньому занурила глядачів і слухачів у неймовірно глибокий і таємничий світ Богдана-Ігоря Антонича. 

21 грудня у Будинку архітектора в Києві відбудеться великий сольний концерт «Пиріг і Батіг», на якому колектив презентує альбом «Зелений» та програму, повністю побудовану на колядках.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: “Лишіть статуї прутень” або як не стати Гітлером у питаннях мистецтва