Загальновідомо, що проти України війна ведеться не лише на землі, повітрі і на морі. Війна ведеться також в інформаційному просторі. Пов’язані з кремлем платформи можуть офіційно функціонувати, збирати чутливу інформацію про країну яка воює, вмикати або вимикати офіційні державні боти тощо. А держава у відповідь може видавати лише прес-релізами (на іншій платформі), де рівень реакції коливається від "глибокого занепокоєння" до "рішучого засудження". Але паралельно з цим важлива інформаційна для Сил безпеки і оборони України інфраструктура розбудовувалась і продовжує розбудовуватись на таких платформах. 

Не знаю, що ще має відбутись, щоб держава нарешті перейшла від слів до діла? Нарешті зайнялась убезпеченням себе від спецоперацій в кіберпросторі. Першим кроком мало б стати створення правил діяльності подібних платформ. Для цього мною був розроблений відповідний законопроект, який пропонує такі правила встановити. Ні ми не пропонуємо забороняти телеграм або якісь інші платформи. Натомість, ми пропонуємо зобов’язати державні інституції ретельніше ставитись до того, на яких платформах вони будують інфраструктуру протидії російській агресії. І випадок з українськими військовими ботами є красномовним прикладом, чому це треба робити якомога швидше.

Захист інформації у цифрову епоху: регулювання TikTok та Telegram

Відносини між владою США та TikTok мають багато спільного з Україною та Telegram. В обох випадках йдеться про захист інформації щодо власних громадян на цих платформах. 

США бачать ризик, що TikTok отримує дані американців, які можуть бути передані китайському уряду. Через це в 2022 році Конгрес заборонив використання TikTok на пристроях уряду США, а з власниками мережі розпочалась дискусія щодо захисту даних громадян. Оскільки вона ні до чого не призвела, США цього тижня прийняли закон, за яким TikTok повинен продати американську частину свого бізнесу впродовж 9 місяців, а інакше буде заблокований в країні. 

Україна також бачить ризик, що Telegram отримує дані українців і передає їх російським силовикам. Про це говорять всі, від СБУ та ГУР до численних громадських організацій. Про реальні випадки співпраці Telegram з ФСБ інформацію можна зібрати буквально в два кліки. Але при всіх очевидних ризиках і прикладах, навіть в умовах великої війни, держава абсолютно нічого не робить. Прес-релізи СБУ про це є, але ніякого законодавства немає!

Мною з колегами зареєстрований законопроект спрямований на врегулювання діяльності Telegram та аналогічних платформ. Він дозволить почати дискусію з Telegram щодо того, чи належить він кремлю? Як побудована співпраця між Telegram та ФСБ? Де зберігаються і кому передаються персональні дані українців? Як вони захищені від шахраїв та російських спецслужб? Якщо відповіді на ці питання не будуть отримані, законопроект пропонує рішення, запроваджене США у 2022 році – заборонити державним чиновникам та фінансовим компаніям (типу банків, які працюють з чутливими даними українців), використовувати Telegram на службових пристроях. Це має бути першим кроком, який принаймні зменшить ризики доступу російських силовиків до державної інформації та великих масивів даних про наших громадян з боку. Які будуть подальші кроки покаже час, але починати їх робити точно треба. 

Україна точно забарилась з цими кроками. Українські спецслужби вже багато років кажуть про необхідність регулювання подібних платформ. Це, врешті-решт, питання інформаційної безпеки, важливість якої збільшується в тисячі разів в періоди великої війни, яка здійснюється на суші, у повітрі, на воді та в інформаційному просторі. 

Сподіваюсь, відповідний закон буде прийнятий найближчим часом.

Розділяй і володарюй по-українськи 

Народи платять величезну ціну за прихід до влади популістів, бо їхні обіцянки звучать солодко, натомість ціна за ілюзії завжди висока. Зубожіння найбідніших верств населення, відсутність коштів у державному бюджеті, інфляція, закривання бізнесів і рецесія в економіці. Прикладів на це безліч, також в історії незалежної України. 

Популізм, це важлива тема під час російсько-української війни, бо після нашої перемоги ми чекатимемо відповідей на запитання про причини неготовності держави до широкомасштабного вторгнення Російської Федерації. 

Чому влада говорила про «смаження шашликів» на 9 травня, ігноруючи попередження США і Великобританії про близький наступ московських полчищ? А також про незахищеність Києва з півночі та відсутність вчасної мобілізації та оборони півдня. Коли всі «дорослі» попереджали про небезпеку, натомість українські «діти» не хотіли в неї вірити. Бо так здавалося легше керувати країною покращувати бали у рейтингах суспільної довіри, які сильно впали впродовж 3.5 років перебування при владі тих, хто її отримав на виборах 2019 р. 

На перелічені запитання (а також інші, яких безліч) українці мають отримати відповіді, щоб ніколи не повторилася ситуація напередодні 24 лютого 2022 року.

Сьогодні нас накриває чергова хвиля популізму, нас цей раз у справі мобілізації, зокрема намагання влади поставити на військовий облік тих, хто перебуває закордоном. Про незаконність листа першого заступника Міністра закордонних справ до консульських відділень написали численні автори, отже немає потреби повторювати їхніх аргументів. 

Уряд старається виправити ситуацію розпорядженням про відмову видачі українських паспортів, проте Міністерство оборони чітко заявило про нереальність діяльності ТЦК закордоном. Що було доволі зрозумілим для кожного хто хоча б трохи ознайомлений із законодавством, роботою ТЦК і процесом мобілізації. 

Німецький уряд підтвердив, що на території цієї країни українці зможуть перебувати навіть без закордонних паспортів. Така ж позиція Польщі, натомість США та Литва дипломатично відповіли, що це «складне питання», тобто ніяких дій на виконання постанови українського уряду вони проводити не будуть. 

Ситуація прогнозована, бо також іноземці розуміють, що за діями нашої влади проглядається популізм. Опитування громадської думки показують, що більшість українців хоче демобілізації, зокрема військові та їхні сім’ї. Але демобілізувати солдатів не можна, бо – як сказало командування ЗСУ – їх немає ким замінити. А без них наш фронт посипиться. Крім цього значна частина громадян з розумінням ставиться до ухилянтів, які проживають в Україні. Засуджує натомість тих, хто перебуває закордоном. 

І тому оточення президента вирішило, що найпростіше заробити електоральні бали наїздом на «поганих українців», що поза країною. Мовляв «молоді люди», «втекли», «бавляться, коли ми тут воюємо й ховаємося від бомб і ракет». Цієї риторики вистачить лише на один або ж два дні, але для влади цього достатньо, бо люди не згадуватимуть про її відповідальність за провалену мобілізацію, відсутність демобілізації та невдачі на фронті.  

Ціна такого способу налаштовування українців проти себе дуже висока. Замість єднання – роз’єднання; замість заохочення тих, хто виїхав закордон, повернутися додому – посилання сигналу, що їх тут не чекають. І саме такі голоси поширюються в українських медіа навіть авторитетними авторами. 

Більшої радості для Росії важко придумати. 

Про автора: Микола Княжицький, нардеп, журналіст. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.